Де купити
1980x532_10
10

Нігтики – що з вами?

Нігті – це своєрідне дзеркало здоров’я і успіху. У нормі нігті в міру тверді, гладенькі та злегка рожеві. Краса і здоров’я нігтів залежать від того, що і як ми їмо, від того, чи здатний організм засвоїти повною мірою корисні речовини, що надходять в нього, від гармонійної роботи ендокринної системи, від правильного підбору взуття, шкарпеток, панчох і т.д. Велике значення має також цілеспрямована турбота про стан (здоров’я) нігтів, яка може бути як самостійною, так і спеціалізованою (відвідування косметологічних салонів і клінік). Іншими словами, якщо ми дбаємо про них, делікатно очищаємо самі нігті і шкіру навколо них, робимо легкий масаж, наносимо лікувальні або профілактичні лаки, а головне – робимо це регулярно і постійно, нігтики відповідають нам доглянутістю та красою. Але іноді, незважаючи на здоровий спосіб життя і постійний догляд за нігтями, вони втрачають свою красу, стають товстими, тьмяними, ламкими, шаруватими …

В даному випадку ні самостійний, ні спеціалізований косметологічний догляд повернути здоров’я не може, оскільки всьому виною оніхомікоз.

Для довідки:

Термін «оніхомікоз» походить від латинських слів «onycho», що означає ніготь, і «mycosis» – грибкове ураження. Таким чином, оніхомікоз – це грибкове ураження нігтів.

Що сприяє появі оніхомікозу?

Оніхомікози належать до групи інфекційних захворювань людини, які викликають хвороботворні гриби, відповідно – це заразні захворювання, що передаються від людини до людини. Однак, далеко не завжди грибки здатні викликати захворювання. Справа в тому, що сприйнятливість до грибкової флорі у людей неоднакова, і розвиток хвороби залежить не тільки від властивостей грибка, але і від стану організму зараженої людини. Грибок нігтів вражає переважно дорослих людей і досить рідко зустрічається у дітей, що пов’язано з віковими змінами Рh шкіри, товщини і структури рогового шару епідермісу, ослабленням імунного захисту і резистентності шкіри на тлі хвороб, що розвиваються з віком. Заразитися грибком, який призводить до ураження нігтів стоп, можна в громадських місцях: лазнях, саунах, басейнах, особливо якщо не користуватися особистими в’єтнамками. Частою є передача при користуванні загальним взуттям, рушниками, мочалками, при недостатній обробці ванни після миття, а також за рахунок килимків та решіток у ванній кімнаті. Ураження нігтів пальців рук відбувається зазвичай при розчісуванні вогнищ на шкірі, при відвідуванні косметологічних салонів і масажних кабінетів, в яких персонал нерідко інфікований грибками. До того ж, накладні нігті створюють ідеальні умови для розвитку грибкової інфекції, створюється своєрідний парниковий ефект, який за умови попереднього інфікування грибками, провокує їх активний розвиток. В результаті, знявши штучні нігті, Ви можете бути неприємно здивовані. Виникненню оніхомікозу також сприяють травмування нігтів, порушення кровопостачання кінцівок, важкі супутні захворювання (цукровий діабет, імунодефіцитні стани, хвороби крові), тривала антибактеріальна, кортикостероїдна і імуносупресивна терапії. Підвищується ймовірність розвитку грибкових захворювань під час вагітності та в післяпологовий період. Для розвитку і зростання грибків необхідне вологе середу, тому підвищена пітливість і волога взуття також є сприятливими факторами розвитку грибкових захворювань.

Які грибки викликають оніхомікоз і чи можна самостійно встановити діагноз?

Оніхомікоз може бути обумовлений одним з ряду грибкових захворювань, що протікають як тільки з ураженням нігтя, так і з ураженням шкіри і волосся. При цьому ураження нігтів може спостерігатися як на пальцях ніг, так і на пальцях рук. Найчастіше ураження нігтів відзначається при епідермофітії стоп, рубромікозі, трихофитії, фавусі, рідше при мікроспорії.

Наприклад, при трихофітії процес починається з вільного краю нігтя, який втрачає блиск, змінює рожевий колір на сірий, починає кришитися і розшаровуватися. З часом ураження поширюється на основну частину нігтя, який, руйнуючись, перетворюється на безформну масу жовто-брудного кольору. При рубромікозі ніготь зберігає свою форму, але стає тонким і шаруватим, до того ж ніготь змінює свій колір на сірий. При фавусі і мікроспорії зміни нігтів можуть бути схожими на зміни як при трихофітії, так і при рубромікозі.

Незважаючи на те, що зміни нігтів є досить явними та специфічними, самостійно встановити діагноз неможна! Ви можете лише запідозрити грибкове захворювання, але точний діагноз встановить лікар, який буде керуватися не тільки видимими проявами хвороби, але і результатами лабораторних методів дослідження. Для діагностики потрібні шматочки уражених нігтів, які будуть вивчені під мікроскопом (мікроскопічне дослідження), або буде проведений посів отриманого матеріалу на спеціальні живильні середовища. В результаті даних досліджень доктор зможе точно визначити вид грибка і призначить більш точну й ефективну терапію.

Як лікувати оніхомікоз?

По-перше, головною умовою лікування оніхомікозу має бути повне одужання, тобто позбутися від нього потрібно раз і назавжди.

По-друге, потрібно уникати помилок у лікуванні. Тобто, не варто лікувати грибок народними засобами, оскільки жоден з народних засобів не здатен позбавити організм від збудника – грибка. Не варто лікуватися самостійно, оскільки, не знаючи точного діагнозу, не можна вилікуватися – навпаки, можна запустити хворобу і навіть «правильні ліки» потім не зможуть допомогти. Лікування призначати повинен тільки дерматолог-міколог, після комплексного обстеження та установки точного діагнозу! Не варто також у лікуванні орієнтуватися на те, що лікування обіцяють провести швидко і дешево. Жоден препарат не дасть зцілення за пару тижнів, оскільки нігті ростуть місяцями, а про лікування можна говорити тільки в тому випадку, якщо вся нігтьова пластина звільнена від грибка. Що стосується вартості протигрибкових препаратів – вони дешевими не бувають.

По-третє, не варто шукати супер-препарати, які позбавлять Вас від усього, потрібно всього лише позбутися від грибка. Тому про імуномодулятори, гомеопатії, фітотерапії, БАДи, різні методи впливу на організм з недоведеною і невивченою дією (УФО крові, озон, лазерне опромінення) краще забути, оскільки жоден з цих методів не сприяє лікуванню грибкової інфекції.

По-четверте, не поспішайте погоджуватися на хірургічне або хімічне (з використанням агресивних розчинників) видалення нігтьової пластинки, оскільки після видалення може розвинутися стійка деформація нігтів, порушитися їх зростання. Для видалення нігтя необхідні суворі показання (тотальне ураження нігтьової пластинки і нігтьового ложа), тобто воно має використовуватися тільки в самому крайньому випадку. На сьогоднішній день є більш ефективні і безпечні методи.

Ви скажете, так може не лікуватися зовсім, якщо лікування буде довгим і дорогим. До того ж не факт, що воно виявиться ефективним. Та й до смертельних захворювань нігтьової грибок не приведе…

Почасти Ви праві, смертельних станів оніхомікоз не викличе, але, як свідчать дані багатократних досліджень, якість життя при грибковому захворюванні нігтів знижується в середньому до 50–55% від повноцінного, характерного для здорової людини. При цьому пацієнти не тільки відзначали фізичні незручності, пов’язані з потовщенням або руйнуванням нігтів, але також відчували різні переживання, побоювання, негативні емоції. Крім того, проблеми зі здоров’ям все ж будуть. І це не тільки сам грибок, який буде хронічно заважати Вашому організму і становити потенційну загрозу зараження для оточуючих. До того ж, можливою є алергізація організму, приєднання інших інфекційних захворювань, погіршення перебігу хронічних захворювань (астма, діабет, дерматит), розвиток на тлі імунодефіцитних станів генералізації інфекції (сепсис) і т.д. У кожному разі, грибок нігтів (оніхомікоз) потрібно лікувати, і чим раніше, тим краще (ефективніше). І лікувати його повинен фахівець-міколог. При виборі методу лікування лікар керуватиметься конкретним типом збудника оніхомікозу у Вас (після мікроскопії та посіву), типом і формою ураження, поширеністю процесу, швидкістю росту нігтів, загальним станом Вашого здоров’я, критеріями безпеки, способом застосування препаратів, а також допустимими матеріальними витратами.

На початкових стадіях хвороби (уражені тільки верхні шари нігтьової пластинки, не залучений матрикс і немає піднігтьового гіперкератозу) можна проводити місцеве лікування: зрізати уражені ділянки нігтя, покривати ніготь, що залишився, протигрибковим лаком, змащувати протигрибковими мазями.

Якщо ж хвороба перейшла в іншу стадію і нігті уражені більше ніж на половину, тільки місцевими препаратами проблему не вирішити, необхідно підключати системні антимікотики. І в цьому випадку на допомогу прийде тербінафин, але вже в таблетках. Призначити препарат і підібрати його дозу повинен фахівець!

Якщо ніготь уражений до основи і матриці з нігтьовою пластиною, можливо, доведеться ніготь видалити, а після операції приймати протигрибкові засоби в таблетках і місцево. Таке поєднання різних методів терапії дозволить істотно скоротити час лікування і домогтися одужання. Перший контрольний огляд обов’язково проводити через 2 тижні після початку лікування, потім 1 раз на місяць. Контрольна мікроскопія показана через 6 місяців після закінчення лікування. Виявлення міцелію патогенних грибів служить показанням для повторного курсу лікування з попередніми хірургічним видаленням уражених нігтів. Відсутність міцелію, відповідно, буде свідчити про лікування.

У чому полягає профілактика оніхомікозу?

Профілактика оніхомікозів буває первинною (запобігає первинному зараженню) і вторинною (запобігає повторному зараженню або активації інфекції).

Щоб уникнути повторення оніхомікозу, необхідно суворо дотримуватися приписів лікаря, проводити дезінфекцію до повного відростання нігтів і доводити лікування до кінця (відсутність міцелію через 6 місяців після завершення лікування).

Щоб уникнути первинного чи вторинного зараження грибком і захистити від нього нігті, слід:

– уникати факторів ризику, які роблять можливим грибкове захворювання. Не користуватися чужим взуттям і не давати своє взуття іншим, користуватися тільки своїми туалетним приладдям та засобами догляду для нігтів і шкіри, не ходити босоніж в приміщеннях (вдома і в громадських місцях), проводити дезінфекцію предметів, не носити тривалий час гумове або незручне взуття і синтетичні шкарпетки, колготки;
– використовувати протигрибкові засоби з профілактичною метою;
– починати лікування оніхомікозу своєчасно, як тільки він виявлений, щоб вчасно його зупинити і врятувати нігті.

Виконуючи ці нехитрі рекомендації, а також своєчасно відвідуючи фахівців для діагностики та лікування оніхомікозів, Ви зможете зберегти свої нігті здоровими, а також позбавити від грибка нігтів себе і своїх близьких. Будьте здорові!

Підготувала Юлія Масляник, медичний редактор порталу «Здоров’я України».